Не полюбляю я політику, але іноді пробиває... Учора мимоволі довелося стати свідком смолоскипної ходи, присвяченої пам'яті героям Крут... Не те, щоб я не цінувала історію чи якимось чином сумнівалася у героїчному внескові відчайдушних юнаків в історію нашої державності. Але, скажімо так, те, що я побачила вчора, викликало скоріше страх та залишило в'їдливий осад смутку.
Натовп молодиків (більшості з яких навряд чи виповнилося 20) з палаючими смолоскипами в руках якось невимовно зловісно нагадав Париж за часів Французької революції або збір розлючених шаманів, які от-от збираються підпалити місто. Дехто був одягнений в чорні терористично-злочинні маски (так відомі нам з американських блокбастерів та репортажів про гучні пограбування), а кілька гумористів - у до болю знайомі медичні маски, в які ще нещодавно примусили одягнутися пів-України.
