Голодний націоналізм?

Не полюбляю я політику, але іноді пробиває... Учора мимоволі довелося стати свідком смолоскипної ходи, присвяченої пам'яті героям Крут... Не те, щоб я не цінувала історію чи якимось чином сумнівалася у героїчному внескові відчайдушних юнаків в історію нашої державності. Але, скажімо так, те, що я побачила вчора, викликало скоріше страх та залишило в'їдливий осад смутку. 

Натовп молодиків (більшості з яких навряд чи виповнилося 20) з палаючими смолоскипами в руках якось невимовно зловісно нагадав Париж за часів Французької революції або збір розлючених шаманів, які от-от збираються підпалити місто. Дехто був одягнений в чорні терористично-злочинні маски (так відомі нам з американських блокбастерів та репортажів про гучні пограбування), а кілька гумористів - у  до болю знайомі медичні  маски, в які ще нещодавно примусили одягнутися  пів-України.

Кілька сотень (ЗахідНет мені підказує - 800!!!!) - що змусило їх як на підбір вийти гуртом на вулиці вечірнього п'ятничного зимового міста замість того, щоб в черговий раз засісти з друзями в затишному барчику, попиваючи пивко за тяжко зароблені гроші батьків? Що змусило їх, неначе зазомбованих, раз у раз кричати гасла "Смерть ворогам", "Комуняку на гілляку"?? Що змусило їх підняти зловісні чорні націоналістичні прапори з  емблемами, що так дико нагадували німецьку свастику? Невже національна свідомість, вдячність, данина історії??? Чому я так в тому сумніваюся?? НЕ ВІРЮ!

Спостерігаючи за ходою кілька хвилин, доводилося бачити захмелілі обличчя... Обличчя веселі, обличчя азартні, обличчя байдужі, обличчя екзальтовані, обличчя змучені... Хто давав гарантію, що хтось із цих молодиків випадково, або не зовсім, не зачепить смолоскипом дерево... будівлю... людину?  Хто давав гарантію, що хтось, перемовляючись слово за слово, не почне вогняну смертельну бійку? Натовп молодих, зазомбованих силою маси, людей з палаючими смолоскипами... Вісім сотень...

ЗахідНет в черговий раз допомагає, підказуючи, що акцію організував Молодіжний рух Автономних націоналістів. Все зрозуміло. Ну що ж, смолоскип вам в руки!

Я люблю Україну. Своєрідно, але люблю. Тому вважаю, що першим ділом таки хліб. Чому б, замість банального стотисячного згадування, апелювання і грі на історії, Голодоморах, війнах, Крутах, не подумати про сьогодення України? Зробити так, щоб через десять років ці молодики працювали на благо нашої держави, отримуючи за це достойну винагороду, будучи впевненими в своєму майбутньому, в майбутньому своїх дітей?? Чомусь впевнена що за декілька років вони подадуться шукати кращої долі, розбредуться по світу, по Америках, Італіях, Іспаніях, Португаліях... Сьогоднішня держава банально не може дати цій молоді елементарної європейської освіти!!! Саме тому значна частина моїх друзів вчиться, живе та працює за кордоном, поклавши на нашу державу і її національну ідею великий і жирний хрест.... 

Я не проти націоналізму. Але він повинен бути здоровим і ситим.

Я не зла. Я не проти історії. Але я хочу жити в нормальній, здоровій державі, де першим буде діло і хліб, а вже потім слова і видовища.